сова

У мене є жахлива таємниця. Я люблю дивитися “Что? Где? Когда?”. Звичайно, мене одразу будуть звинувачувати в тому, що я а) дивлюсь ворожі передачі б) дивлюсь те що було нудним ще 30 років тому і не стало кращим. Але я поясню, чому ЧГК має певний шарм.

Звичайно, чтогдєкогда це передусім тридцятирічні декорації, не дуже бриті і не дуже зачесані люди, що розгадують загадки, даючи розмиті відповіді, які ведучий за власним розсудом, а також зважаючи на рахунок гри, визначає правильними чи неправильними.

Але не в цьому суть шоу. Суть в тому наскільки воно серйозно сприймається всіма учасниками. По коментарям ведучого, всім цим безкінечним обговоренням і пафосу, здається що це засідання Сіоністського комітету, що вирішує долю людства, а не просто телегра.

Це один із найдовше граючих водевілів на тб, а те що абсурдність не помічається учасниками уже десятки років, додає ще більше інтересу (передусім антропологічного). Всі ці бескінечні похвали великому і могутньому Друзю, Козлову, що ось-ось отримає удар та Поташову, який проявив героїзм, відповівши на супербліц, героїзм, який можна порівняти хіба з перемогою в Другій Світовій. Це ж чтогдєкогда!

Фантасмагоричність ЧГК відображає в собі фантасмагоричність і безглуздість сучасної Росії. Незважаючи на свою пафосність і штучність чгк є одним із найпопулярніших шоу країни, привертає великих спонсорів і мільйони глядачів. ЧГК разом з Полем Чудес — це два знакових шоу Росії, що чудово відображають два основних класи: інтелігенцію і пролетаріат.

Поле Чудес ще років 20 назад перетворився на неймовірну феєрію алкоголізма та клоунади, в той час як ЧГК досі підтримує гротескний образ еліти, що збирається ночами, п’є чай і думає над шарадами.

Як це можна не дивитися?