collapse

“Колапс” Джареда Даймонда це книга про зруйновані цивілізації. А також про те, чому найчастіше дії цих самих цивілізацій і призводять до їх самознищення. Автор розповідає про суспільства минулого і теперішнього, намагаючись зрозуміти чому одні суспільства зникли навіть маючи дуже багато стартових ресурсів, в той час як інші бідніші змогли проіснувати тисячі років.

В “Колапсі” Даймонд описує п’ять основних груп причин, які призводили до падіння історичних суспільств: знищення навколишнього середовища, кліматичні зміни, вороги, недостатня співпраця з сусідами, невдале реагування на виникаючі проблеми. Джаред Даймонд розглядає розвиток і падіння цивілізації Майя, острова Пасхи, полінезійців, кхмерів, індіанців Анасазі, а також долю поселень вікінгів в Ісландії, Гренландії та Північній Америці (подробиці життя вікінгів поза межами Норвегії вражають). Автор проводить паралелі між цивілізаціями минулого і сучасністю, підкреслюючи проблеми сучасних США, Китаю і Австралії та їх схожість на проблеми, що призвели до загибелі минулих суспільств. Нарешті, в останніх розділах Даймонд описує причини, чому саме суспільства приймають катастрофічні рішення і яким чином можна уникнути колапсів у майбутньому. Автор також чудово підсумовує основні проблеми сучасної цивілізації. Це один з найкращих і тверезих переліків, які я коли-небудь зустрічав.

Основна причина колапсу суспільств — небажання сприймати довгострокові наслідки теперішніх дій. Коли надексплуатація природніх ресурсів (лісу, землі, води) призводить до швидкої деградації середовища і дуже негативних (в тому числі і економічних) наслідків. Найефективніший спосіб запобігти катастроф в майбутньому – ефективне державне регулювання. Багато разів в історії державний контроль над ресурсами дозволив успішно обмежити приватні інтереси і слугував довгостроковим інтересам суспільства. Цікаво, що Японія ще в 17 столітті практично вичерпала всі свої лісові резерви, але авторитарні і досить жорстокі методи Сьогуна дозволили не тільки розвернути процес деградації, але й сильно покращити ситуацію. Зараз Японія серед розвинутих країн світу має найбільший відсоток лісу – 80% островів вкрито деревами. Жорстке державне регулювання також дозволяє дещо покращувати ситуацію в Китаї зараз. Цікавий приклад Гаїті і Домініканської Республіки — двох країн, що займають один острів в Карибському морі. Різні підходи до управління природними запасами призвели до того, що Домініканська сторона майже повністю вкрита лісом і загалом вважається досить розвинутою, тоді як Гаїті – найбідніша країна Америки і люди масово перетинають кордон, щоб працювати в Домінікані.

До речі, Даймонда дуже критикували за твердження (досить логічне), що розвали тубільських суспільств часто не були результатом дії злих європейців чи результатом простої невдачі (несподіваної зміни клімату чи епідемії), а були обумовленні діями самих цих народів, які зовсім не жили в повній гармонії з природою, як багато бездумних захисників цих суспільств хотіли б думати.

Загалом, Джаред Даймонд феноменальний в своїй фундаментальності і увазі до деталей. Мало яка книга може суперничати з “Колапсом” за кількістю інформації, історій і подробиць. Дуже рекомендую.

Книга, до речі, перекладена російською.