Нещодавно натрапив на картинку з цитатою з невідомого мені мультфільму. Над цитатою я посміявся і вирішив глянути пару серій. І підсів, в результаті подивився всі десять 10-хвилинних серій першого сезону. А в цьому пості і вам рекомендую. Візуально Over the Garden Wall (“За огорожею саду”) виглядає бездоганно. Приємні кольори, класний стиль з дитячих книжок, персонажі намальовані з любов’ю і без надмірної експресії. В серіалі ролі озвучують Елайджа Вуд (той що Фродо), Крістофер Ллойд (грає старого лісоруба) та сам Джон Кліз (грає стару бабу, що смертельно боїться протягів).

Over the garden Wall

Незважаючи на простоту оформлення і місцями дурнуватість в стилі Adventure Time, OTGW скоріше можна жанрово віднести до арт-хаусу ніж до дитячого мультфільму. Певним чином це дитяче кіно для дорослих. Часто так знімають аніме, коли за надто “милим” стилем ховається серйозний сюжет (див. Тоторо), але в західному кіно таке трапляється досить рідко. Я навіть одразу і не згадаю нічого подібного.

Як часто буває з геніальними витворами кіно, геніальність Over the Garden Wall розумієш лише в кінці перегляду. Спочатку сприймаєш серіал як сюрреалістичний і досить приємний мультфільм з досить оригінальними, але випадковими сюжетами про пригоди двох дітей в темному лісі. Останні ж серії повністю змінюють сприйняття подій. Це так якби тільки в кінці “Лабіринта Фавна” стало зрозуміло, що дівчинка насправді живе серед фашистів, а до того все б показували як просто пригоди чергової принцеси в Країні Чудес.

Sprechen Sie Deutsch, fraulein?

Over The Garden Wall чудовий. Обов’язково гляньте.