Зараз релігія стала однією з гарячих тем. Розвелась велика кількість духовників і така ж купа атеїстів-безбожників. В коментарях до будь-якої новини по темі, дві групи поливають одна одну лайном.

god-an-atheist

Ситуація цілком передбачувана, будь що популярне невідворотно викликає зворотну реакцію, діаметрально протилежну. В релігійній пуританській Америці живуть найрадикальніші атеїсти. Докінс перед тисячними аудиторіями виголошує ідеї, що в більш поміркованій (і менш релігійній) Європі сприймались би з набагато меншим інтересом. Республіканці і демократи активно використовують релігію в своїх промовах, в той час як в Європі релігійність політика — це скоріше моветон. В Росії схожа ситуація на американську — РПЦ-путіністи проти інтелектуалів-атеїстів. Якщо ти любиш Росію і Путіна, то повинен любити православіє, бити геїв і сміятися з тупих піндосів.

Хоча насправді у світі продовжується (уже сотні років) розвиток науки, що фактично не залишає прогресивним людям місця для релігії, мільйони (мільярди?) людей продовжують молитися, ходити в церкву, хрестити дітей, будинки, яхти і вішати обереги на автомобілі.

І я думаю, що це не так погано, як багато хто (особливо в більш поляризованих релігійно країнах) намагається показати.

Люди — слабкі. Часто їм важко знайти сенс в своєму житті, зрозуміти куди рухатися далі. А ще важко осягнути власну самотність в безмежному і холодному всесвіті. І свою невідворотну кінечність. Релігія — це такий хак, який дозволяє обійти ці проблемні аспекти власного існування. Цей хак недосконалий, але він працює.

Наукові дослідження показали, що релігійні люди щасливіші за нерелігійних. Передусім через відчуття приналежності до громади і кращі соціальні зв’язки [i],[ii]. Спільне відвідування церкви призводить до більшої кількості знайомств і більш дружніх стосунків (які крім того ще й заохочуються релігією). Приналежність до чогось більшого ніж рутинне відвідування роботи — теж серйозний мотив. А ще під час молитви можна отримати дозу допаміну [iii].

atheists

Чи достатня це причина для того, щоб стати віруючим? Не знаю. Але думаю, що коли церква-релігія відмежована від держави, не чіпає науку, не приймає участі в політичному процесі і обмежується приватним життям людей, вона є корисним інститутом.

Even more so в Україні, де є сильний перекос в сторону ненависті до своїх ближніх і обмеження спілкування поза колом найближчих друзів і родичів. Можливо, релігія може стати тим хаком, який дозволить людям в Україні стати добрішими і відкритішими.

[i] https://www.psychologytoday.com/blog/more-mortal/201212/are-religious-people-happier-non-religious-people

[ii] https://www.washingtonpost.com/news/acts-of-faith/wp/2015/08/14/want-sustained-happiness-get-religion-study-suggests/

[iii] http://www.labtimes.org/labtimes/issues/lt2009/lt04/lt_2009_04_12_12.pdf